16. Чверть години з Ісусом (із повчань св. Антонія Марії Кларет) (6)
пропозиції для медитації: Вих 23, 4н; Мт 5, 38-48; Ді 1, 12нн
текст:
А чи не хочеш Мені чогось пообіцяти?...
Я читаю в глибині твого серця. Людей можна легко обманути, але не Бога. Говори отже до Мене відверто. Чи є в тобі рішення не піддаватися більш нагоді до гріха, про яку ти добре знаєш? Відмовитися від речі, яка розбудила твою уяву?... Не підтримувати відносин із людиною, яка скаламутила спокій твоєї душі?... Чи постараєшся знов ставитися лагідно, мило і послужливо до цієї людини, яку сьогодні ти сприймав як ворога, бо тебе скривдила?...
Зберігай, скільки зможеш, тишу, стриманість, внутрішню увагу, любов до ближнього.
Люби Мою Матінку, яка є і твоєю.
пропозиції запитань для ділення:
- що ми разом, як сім'я, обіцяли у молитві Богу? як у цій справі підтримуємо один одного?
- як стараємося уникати «показухи» у нашій молитві?
- як молитвою підтримуємося взаємно – з уваги на свої людські слабкості, про які всі знаємо?
- наскільки молитва упорядковує в дусі Євангелія відносини з «важкими ближніми» нашої родини?
- як риса Марійності впливає на наше спілкування з Богом?
15. Чверть години з Ісусом (із повчань св. Антонія Марії Кларет) (5)
пропозиції для медитації: Еф 5, 20; Кол 3, 15-17; 1 Сол 5, 18н
текст:
Не маєш для Мене часом якоїсь радісної звістки?...
Чому не дозволяєш Мені брати в ній участь?... Адже Я - твій Приятель... Розкажи Мені, що від твого останнього спілкування зі Мною підкріпило твоє серце і викликало твою усмішку?... Можливо, у тебе був приємний сюрприз… можливо, ти отримав радісне повідомлення, лист… мав приємну розмову… можливо ти подолав труднощі, вийшов з тупикової ситуації?... Це все - Моє діяння. Ти лишень маєш сказати Мені: дякую!
І приходь знов, із серцем, наповненим ще більшою любов’ю, ще більш відданим Моєму Духу. Тоді щодня знаходитимеш у Моєму Серці нову любов, нові блага і нові розради.
пропозиції запитань для ділення:
- наскільки гарні ситуації «ставлять нас на коліна» перед Богом? чому?
- чи дійсно можу сказати, що Ісус – «друг нашої сім'ї»?
- скільки у мене бажання запрошувати Бога до таких подій (а не лише «коли тривога»)?
- за що рідко кажу Богові «дякую»? за що – ніколи?...
- як така молитва щоденної щирої вдячності скріплює нашу сім'ю?
14. Чверть години з Ісусом (із повчань св. Антонія Марії Кларет) (4)
пропозиції для медитації: Пс 55, 23; Сир 2, 1-18; 1 П 5, 7
текст:
Можливо, щось тебе тривожить?
Чи відчуваєш в душі якесь неназване конкретно пригнічення? Воно, по суті, безпідставне, - але, попри це, не перестає розривати тобі серце? Кинься в обійми Мого Провидіння! Я з тобою, поруч тебе. Я все бачу, усе чую і не покидаю тебе навіть на мить.
Чи відчуваєш нехіть з боку людей, які тебе колись любили?
Тепер вони забули про тебе, відвернулися від тебе, не дивлячись на те, що з твого боку не було для того якого-небудь приводу… Заступайся в молитві за них, Я приведу їх на твій бік, якщо вони не стануть перешкодою для твого освячення.
пропозиції запитань для ділення:
- які тривоги штовхали нас усіх до Бога?
- чи “кидаємося в обійми Божого Провидіння”? коли і як?
- як дозволяємо Богу лікувати відносини з тими людьми, які відвернулися від нашої сім'ї?
- наскільки шукаємо таких друзів, які “не стануть перешкодою для нашого освячення”?
13. Чверть години з Ісусом (із повчань св. Антонія Марії Кларет) (3)
пропозиції для медитації: Лк 6, 36нн. 14, 28нн
текст:
Розповідай Мені: що зараз поглинає твою увагу?
Чого прагнеш з найбільшим бажанням? Якими ресурсами володієш, щоб цього досягти?
Розповідай про твої невдалі починання, і Я поясню тобі причини твоєї невдачі. Чи не хотів би ти, щоб Я став на твоїм боці?
Можливо, відчуваєш смуток, або у тебе поганий настрій? Розкажи Мені в подробицях, що тебе журить... Хто тебе зранив? Хто тебе образив або зневажив? Інформуй Мене про все, а незабаром дійдеш так далеко, що, за Моїм прикладом, зможеш їм все подарувати і пробачити. Як нагороду - отримаєш Моє благословення, яке приносить втіху.
пропозиції запитань для ділення:
- як розкриваємо перед Богом наші плани та розчарування?
- Ісус-Вчитель: чого Він нас навчив на наших помилках?
- що робимо для того, “щоб Господь міг ставати на нашому боці”?
- як стараємося навертатися – щоб ставати на бік Бога?...
- що допомагає нам дозрівати до того, щоб пробачати іншим? який різновид молитви?
12. Чверть години з Ісусом (із повчань св. Антонія Марії Кларет) (2)
пропозиції для медитації: Тов 8, 4-8; Дан 3, 26нн
текст:
Хочеш у Мене попросити про щось для когось?
Скажи Мені його ім'я, а тоді, - що би ти хотів, щоб Я в даний час зробив для нього. Не вагайся: проси багато!
Розповідай Мені просто та відкрито: про вбогих, яких маєш намір потішити; про хворих, страждання яких ти бачиш; про тих, хто заблукали на життєвій дорозі; про тих, для яких сердечно прагнеш, щоб повернулися на правильний шлях. Скажи Мені про них хоча б одне слово.
На даний момент у вас є якісь плани?
Розкажи про них... Чим ти зайнятий? Про що думаєш? Що Я можу зробити для твого брата і сестри, для твоїх друзів і знайомих, для твоєї родини, для твоїх начальників, можливо - підлеглих?
Що б ти хотів зробити для них? Що б ти зробив доброго своїм друзям, тим, кого дуже любиш, - а які живуть, не думаючи про Мене? Чи прагнеш для того, щоб вони почали жити для Моєї Слави?
пропозиції запитань для ділення:
- про що просимо Бога для інших людей? як виглядає така молитва? що нас у ній обмежує?
- чи така молитва нагадує пропоновану сердечну розповідь про когось?
- наскільки з нашими планами приходимо до Бога? чому?
- чи нашою молитвою стараємося про прославлення Бога в нашій родині та в житті інших людей?
11. Чверть години з Ісусом (із повчань св. Антонія Марії Кларет) (1)
пропозиції для медитації: Тов 4, 19; Пс 90, 12
текст:
Не мусиш робити нічого, щоб Мені сподобатися. Досить того, що ти дуже Мене любиш, бо Я люблю тебе безмірно. Говори зі мною так, як ти розмовляєш зі своїм приятелем.
Хочеш Мене попросити про щось для себе? Хіба не потребуєш для самого себе якоїсь благодаті?
Скажи Мені відкрито: може ти гордовитий, самолюбний, нестійкий, недбайливий? Попроси Мене, щоб Я прийшов тобі з допомогою у твоїх нечисленних або, можливо, у великих зусиллях, які піднімаєш, щоб позбавитися цих вад. Не соромся! На Небі є багато праведних, багато святих, які допускали ті ж самі помилки. Проте вони покірно просили Мене і з часом побачили, що вони вільні від них…
Не зволікай просити також про здоров'я, про успішне завершення твоїх праць, справ чи навчання… Те все Я можу тобі дати і Я даю. І Я хочу, щоб ти просив Мене про те все, і Я готовий давати тобі те все, за умови, що це не обернеться проти твого освячення, але навпаки: сприятиме і підтримуватиме його.
Розповідай Мені, що тобі потрібно сьогодні, що Я міг би зробити для тебе?... Якби ти знав, наскільки Я прагну супроводжувати тебе Моєю благодаттю!
пропозиції запитань для ділення:
- як часто помічаю, що дбаю про молитву (особисту або спільну) - бо хочу “сподобатися Богові”?
- про що соромився/соромлюся розповідати Йому на молитві?
- приклад яких «святих грішників» мене відкриває для щирого спілкування з Богом?
- наскільки пам’ятаю про принцип: Бог дає те, що “сприятиме і підтримуватиме освячення” моє та моїх найближчих?
10. Першість молитви (3)
пропозиції для медитації: Мт 6, 25-34; Як 4, 13нн
текст:
Іноді думаємо, що все залежить головним чином від нашої праці, винахідливості та ініціативності, і, якщо щось піде не так, нам потрібно перш за все більше старатися, більше працювати, шукати протекції якоїсь впливової людини. У перевантаженні безліччю занять нам здається, що немає вже часу на молитву.
Забуваємо, що перш за все нам потрібно прийти на аудієнцію до Когось, від Кого дійсно все залежить, Хто тримає в своїй Руці долі світу і долі кожного з нас. Бог постійно супроводжує нас, хоче піклуватися про нас і наших близьких, хоче дати нам Свою силу в боротьбі зі злом у нашому житті. Але чи ми хочемо цього і чи дозволяємо Йому на це? Може домінує в нас ставлення, у якому ми переконані, що все залежить від нас, що можемо обійтися без Бога?
Всім відома приказка: «Як тривога, то в Бога». Коли щось дуже ускладнюється в нашому житті, коли стикаємося з ситуацією, яка здається нам безвихідною, - зазвичай лише тоді пригадуємо собі про те, щоб до Нього взивати. І дуже добре, що так робимо. Проте, чи не краще постійно намагатися довіряти Богові та Матері Божій життя своє, життя своєї другої половинки, дітей та тих, кого зустрічаємо на своєму шляху?
пропозиції запитань для ділення:
- як згодом я переконувався, що неправдивим є принцип: “у перевантаженні справами - немає вже часу на молитву”?
- чи молитва передує нашим діям у справах важливих/менш важливих? яка?
- після якої молитви ми отримали світло Святого Духа: як вирішувати складну ситуацію, в якій ми опинилися?
- що роблю для того, щоб “ПОСТІЙНО намагатися довіряти Богові та Матері Божій життя своє” та своїх найближчих? що ще можу для цього робити?
9. Першість молитви (2)
пропозиції для медитації: Мт 6, 25-34; 1 Сол 5, 17
текст:
Наш особистий контакт з Богом через молитву вирішує про якість нашого життя, відносин з близькими, про вартістю і значення нашої праці. У подружжі та сім'ї постійно потребуємо Божої благодаті: щоб мудро любити, добре виховувати дітей, щоб мати сили та можливості необхідні для задоволення матеріальних потреб близьких.
Турбота про подружні стосунки, про виховання дітей у вірі - має починатися з молитви. Саме від неї залежить ефективність наших дій. Ми повинні усвідомити, що молитвою відкриваємо себе і тих, за кого молиться, на Божу благодать, тобто на надприродні діяння самого Бога, без яких наші навіть найбільші зусилля можуть мати незначний ефект. Ми повинні не забувати, щоб наша молитва була наполегливою й довірливою.
Водночас – маємо молитися смиренно, тобто враховуючи, що Бог може діяти інакше, ніж ми собі уявляємо. Бог бо, Як Найкращий Батько, знає, що нам буде найбільше потрібне - з перспективи вічного життя, й не дасть нам чогось, що могло б зашкодити нашій душі. Тому смиренно і довірливо приймаймо те, що нам посилає Боже Провидіння.
пропозиції запитань для ділення:
- як мій життєвий досвід переконав мене, що “у подружжі та сім'ї ПОСТІЙНО потребуємо Божої благодаті”?
- яка моя християнська відповідальність – оскільки “мій особистий контакт з Богом через молитву вирішує про якість нашого життя”?
- скільки у моїй особистій молитві “наполегливості”? скільки - “довіри і смиренності”?
- якою стає моя молитва, коли “Бог починає діяти інакше, ніж ми собі уявляємо”?
8. Першість молитви (1)
пропозиції для медитації: Мк 1, 12ню 32-37
текст:
Віруюча людина старається завжди давати Богу перше місце і піклуватися про розвиток своїх особистих відносин з Ним. Проявом таких старань є молитва, якою можна назвати простором зустрічі людини з Богом, довірянням Йому і очікуванням на Його дію. Св. Фаустина Ковальська у своєму Щоденнику написала: "Душа озброюється для будь-якого бою молитвою. у якому стані душа б не була, повинна молитися. – Мусить молитися душа чиста і прекрасна, бо інакше втратила б свою красу; мусить молитися душа, яка прагне тієї чистоти, бо інакше до неї не дійшла б; мусить молитися тільки що навернена душа, бо інакше знову би впала; мусить молитися грішна душа, що втонула в гріхах, щоб могла піднятися. І нема душі, яка не була б зобов’язана молитися, бо усяка ласка спливає через молитву" (св. Фаустина Ковальська, Щоденник 146).
Сам Христос, Божий Син, навчає нас такого ставлення, в якому молитва займає перше місце і попереджає дію. Перш ніж розпочати свою публічну місію, Він відправляється в пустелю, щоб, протягом сорока днів, помолитися і протистояти спокусам сатани. Пізніше, коли був вже так дуже занятий: коли навчав, зцілював, вигнав злих духів, - вставав рано вранці, коли було ще темно, щоб молитися. Можна було б подумати, що Христос, тісно з’єднаний з Богом Отцем, вже не потребує молитви. Він, однак, робив це, навіть за рахунок сну, даючи нам наочний приклад того, що виконання Божої волі народжується з молитви. (пор. РпВ)
пропозиції запитань для ділення:
- скільки часу протягом дня присвячую Богові на молитві?
- наскільки моя/наша молитва є “простором моєї зустрічі з Богом, довірянням Йому і очікуванням на Його дію”?
- коли мене охоплює переконання, що “вже не потребую молитви”? що з цього виникає?
- чим для мене є згаданий приклад молитви Ісуса?
7. Роль Божого Слова в родині (4)
пропозиції для медитації: 2 Кор 3, 2н
текст:
Як слова Святого Письма впливають на наше Подружжя та на життя нашої родини?Ці слова були з нами під час нашої Шлюбної церемонії.Бог хоче, щоб вони постійно супроводжували нас, особливо під час нашої подружньої та сімейної молитви.Запитуючи: «Що Ти, Господи, хочеш сказати нам цими словами із Біблії?» - ми вчимося приймати ставлення слухання.Маємо також право залучати свою уяву та розум, щоб ставати посеред Біблійних персонажів і роздумувати, що Бог хоче нам передати за їх посередництвом.
Таким чином, ми також стаємо більш чутливі до того, що Бог може схотіти сказати нам не тільки через події Біблійні, але і через повсякденні, особливо через нашу другу половинку та дітей.
Ми стаємо один для одного, так би мовити, листом, написаним Святим Духом. Листом, який читають також інші люди: “Відомо ж, що ви - лист Христа написаний не чорнилом, але Духом Бога живого, не на камінних таблицях, а на тілесних таблицях серця”.
пропозиції запитань для ділення:
- яке місце Біблії у нашій спільній молитві?
- як слова Святого Письма впливають на наше Подружжя та на життя нашої родини?
- як труднощі супроводжують мою молитву медитації - молитву Святим Письмом?
- наскільки моя уважність до Бога в Його Словах – допомагає мені бути більш уважним до Нього у моїх найближчих?
пропозиція:
Нехай кожне з Вас вибере фрагмент Святого Письма, який був для нього останнім часом особливо важливий. Поговоріть про цей уривок та про події з Вашого життя, яких він стосується.
6. Роль Божого Слова в родині (3)
пропозиції для медитації: 1 Сам 3, 10; Євр 4, 12н
текст:
Варто пам’ятати, що Слово Боже - наче дзеркало, в якому ми можемо бачити самих себе.Ми не лише читаємо Його, але і Воно «читає» нас і розкриває таємниці нашого серця, показує, для кого або для чого б'ється, що або хто для нас найважливіший.Пізнаємо правду про себе та правду про Боже Милосердя - істину, яка звільняє нас від гріха, яка веде нас до навернення та до поглиблення нашої дружби з Ісусом.Якщо увійдемо в особисті відносини з Христом, Який присутній в натхненному тексті, - цей текст буде нас пронизувати, і ми самі почнемо вслуховуватися у Слово Боже, заглиблюватися у думки та прагнення Ісуса; ми почнемо Його краще пізнавати. “Незнання Святого Писання - це незнання Христа”, попереджає св. Єронім.
Таке вслухування в Слово Боже матиме вплив на наші життєві вибори і рішення. Появлятиметься в нас бажання, щоб вони були згідні з Його наукою і Його бажаннями (пор. РпВ). Таким чином будемо зміцнювати наше Подружжя й родину та дозволяти Христовій любові зростати в нас і через нас.
пропозиції запитань для ділення:
- якими способами зазираю у дзеркало Божого Слова?
- наскільки дбаю тоді про рівновагу: “бачити правду про себе та правду про Боже Милосердя”?
- на які наші життєві рішення дало нам світло Слово Доброго Бога? як Він товаришував нам після цих рішень?
пропозиція:
Домовтеся, що протягом тижня будете щодня надсилати собі цитати зі Святого Письма (наприклад, через SMS).
5. Роль Божого Слова в родині (2)
пропозиції для медитації: Йн 10, 38-42
текст:
Наше ставлення до цієї Священної Книги показує, яким є наше ставлення до самої Особи Бога.Воно може мати предметний (іноді дуже корисливий) характер, коли до тексту Святого Письма ставимось як до чогось, що повинно допомогти нам в житті молитви, у вирішенні наших проблем, у поглибленні наших релігійних знань…
Проте Бог чекає, коли ми відкриємо, що наша зустріч зі Словом Божим є прямою зустріччю з Тим, Хто нас любить і хоче дарувати Свою благодать, виявляти Свою волю, утішати, укріплювати, гоїти, навчати, наділяти надією, миром і довірливістю.Тому Він хоче, щоб ми у Біблії ставилися до Нього як до Когось - Живого і Присутнього, як до Особи найважливішої в нашому житті, нашого найкращого Друга.
Тому, коли береш у руки святе Письмо, роби це з повагою, пошаною і глибокою вірою. Це має бути жест, відмінний від того, з яким ти береш будь-яку іншу релігійну книгу, тому що ця Книга повна присутності Бога. (пор. РпВ)
Знаючи це, ми можемо стати більш чутливими до того, як ми відносимось одне до одного в Подружжі.Одружені бо добре знають, як важко тоді, коли друга половинка уникає контакту, розмови, коли є «тихі дні»; коли до тебе ставляться як до повітря або намагаються використати, як предмет для виконання визначених завдань.Парадоксально, через такий важкий досвід, легше нам буде збагнути біль Христа в Витаніі, коли і ми так часто забігані і заклопотані про багато вважаємо, як свята Марта, що не маємо часу, щоб побути з Господом, щоб читати Святе Письмо.
пропозиції запитань для ділення:
- ради чого я беру в руки Святе Письмо?
- чи і коли я переконався/переконалася під час читання Біблії, що це був час зустрічі з Богом?
- що мені допомагає «відкривати» у Біблії Живу і Присутню, найважливішу Особу?
- які моменти нашого подружнього життя найбільш мене навертають до Бога?
- як часто з забіганої Марти - стаю Марією, яка зупиняється, щоб вбирати Господа у Його Словах?
пропозиція:
Заздалегідь прочитайте читання Недільної Святої Меси та поговоріть про них після Літургії розмірковуючи, що Бог хоче сказати Вам через них.
4. Роль Божого Слова в родині (1)
пропозиції для медитації: Лк 1, 46-55; Йн 2, 2; Рим 10, 8
текст:
Чи пам’ятаємо, коли ми вперше сказали один одному: я тебе люблю?Чи пам'ятаємо, як ми промовляли слова подружньої присяги?Чи любимо вслухуватися в слова другої половинки?Чи у нас є час, щоб згадувати історію нашої любові?...Між словом і жестом та нашою подружньою любов’ю існує великий зв’язок.Любов виражається словами, жестами та вчинками, і в той же час вони її формують.
Так само існує тісний взаємозв'язок між Словом Божим і нашою вірою, яка є необхідною для того, щоб наше подружнє Таїнство було плідним.Святе Письмо - це основа нашої віри та відносин з Богом, які полягають у довірі. Водночас заохочує нас до навернення, співпраці з Ним та реалізації Божих слів у повсякденному житті.
Марія - найдосконаліший взірець, як з вірою слухати Слово Боже. Папа Бенедикт писав про неї: “Magnificat – цей, так би мовити, портрет її душі повністю вигаптовано нитками Святого Письма, – нитками Божого Слова. Отже, зрозуміло, що в Божому Слові Марія – як у себе дома, звідси Вона цілком природно виходить і сюди ж повертається. Вона говорить і думає згідно з Божим Словом; Слово Боже стає її словом, і її слово народжується з Божого Слова”. (пор. Бенедикт XVI,DСe 41)
пропозиції запитань для ділення:
- які слова Святого Письма найбільш «вплетені» в історію нашої любові, щоденного сімейного життя? як вони формують наші відносини?
- наскільки природним а наскільки вимушеним є мій контакт з Божим Словом?
- про що можу більше старатися – щоб “Святе Письмо - ставало основою нашої віри та відносин з Богом” в родині?
пропозиція:
Нагадайте собі: які слова з Біблії (можливо) Ви обрали на Святу Месу Вашого Шлюбу? чому саме ті?
Порозмовляйте: які хотіли б почути для себе на сьогоднішній час?...
3. Таїнство Євхаристії а Подружжя (3)
пропозиції для медитації: Пс 42, 2н. 63, 2н. 83 2н; Іс 26, 9; Од 3,20
текст:
Ми можемо зустрічатися з Христом в Євхаристії двома способами: у зустрічі дружби - в адорації Пресвятих Дарів, коли зростає наша близькість з Ним, та під час Святої Літургії - коли приймаємо Його у Святому Причасті.
Духовна Пожива, якою є Євхаристія, має бути очікувана, бажана - так, як це відбувається із звичайною їжею для тіла. Було б чудово, якби ми відчували в душі голод Євхаристії, бажання прийняти Хліб Небесний.
Подібно, як приходу Ісуса у Різдво Христове передує адвентове очікування, так само очікуваним має бути і Його прихід в Євхаристії. Ісус постійно сходить на вівтар, народжується на ньому і цьому Його народженні на вівтарі теж має передувати “адвент” – Євхаристійний Адвент. Це передусім постава віри, це віра в любов Ісуса, Який чекає на нас (пор. РпВ). Тоді, перед Євхаристією, посилюватиметься бажання нашої душі зустріти Господа.
Настільки важливо, щоб ми вірили, що Він прагне прийти до нашого серця, що Він прагне нашої участі в Євхаристії, що Він очікує нашого Святого Причастя: адже Він хоче, через Пресвяте Таїнство - головне джерело Благодаті, повністю віддати нам Себе.
Час після Святого Причастя - це подяка, яку слід продовжити аж до наступної Євхаристії. А вдячність - це те, що найбільше притягує Божі Благодаті…
пропозиції запитань для ділення:
- коли в моїй душі появляється голод Євхаристії? наскільки його шукаю/плекаю? наскільки – заради Благодатей для нашої родини? - як часто, готуючи себе/домашніх до Божої Служби, усвідомлюю собі, що “люблячий Ісус чекає на нас”? - що роблю для того, щоб про це Його ПРАГНЕННЯ нагадувати собі та моїм найближчим? - якою є моя подяка після Євхаристії? пропозиція: Як можемо, за умов нашого сімейного життя, переживати «Євхаристійний Адвент»? як можемо у цьому один-одному допомагати?…
2. Таїнство Євхаристії а Подружжя (2)
пропозиції для медитації: Мт 6, 25-34; Йн 6, 26-29; 13, 25
текст:
Ми можемо зустрічатися з Христом в Євхаристії двома способами: у Святій Божій Службі, коли приймаємо Його у Святому Причасті та у зустрічі дружби - в адорації Пресвятих Дарів, коли зростає наша близькість з Ним.
Зворушливе свідчення про адорацію дав св. Йоан Павло ІІ: Це прекрасно - залишатися з Ним і, як улюблений учень, спирати голову на Його груди, відчувати торкання нескінченної Любові Його Серця. Якщо християнство має у наші часи відрізнятись насамперед «мистецтвом молитви», - як не плекати оновлену потребу у більш тривалому зупиненні перед Христом, присутнім у Пресвятому Таїнстві: на духовній розмові, у тихій адорації у ставленні сповненому любові? Скільки ж разів, мої дорогі брати і сестри, я переживав цей досвід і отримував, завдяки ньому силу, розраду і підтримку”.
Людина одружена, яка знаходить можливість «витрачати час» на адорування Пресвятого Таїнства, - вчиться слухати Бога і таким чином вчиться слухати свою другу половинку та дітей. Коли нас бомбардують шумом слів і безліччю подій, ми обов’язково повинні знаходити час, щоб побути в молитовній тиші перед Богом.
Тоді ми наново отримуватимемо втрачену здібність слухати а також простоту і довірливість Божої дитини. Найдивовижнішою нагодою для цього є адорація Пресвятих Дарів. Це особливий час, коли разом з Марією та св. Йосипом навчаємось мистецтву перебування біля Ісуса - Джерела Любові, в тиші та слуханні. Подружжя, які вирішили щоденно брати участь в Євхаристії та часто адорувати Пресвяті Дари, починають переконуватись про щедрість Божого Милосердя. Бог ще міцніше єднає їхні серця та веде їх до все глибшого сопричастя з Ним.
Під час адорації, наслідуючи приклад Марії та св. Йосипа, достатньо заспокоїтися і залишатися у Присутності мовчазного Ісуса. Просто так. Моє серце має бути тихим, слухаючим, як дитина, що дозволяє себе пригорнути і обійняти. Це час Його Присутності біля мене і моєї присутності біля Нього. Мене радує вже сама Його ПРИСУТНІСТЬ. Найважливіше те, що я можу зустріти Його. Присутність та зустріч - основні причини радості та щастя у взаємовідносинах. Не важливе те, що я можу від Нього отримати, а лише те, що Він Є і що я є з Ним. Вбираю тишу, мовчання. Коли адорую, усвідомлюю собі, що не стільки я дивлюсь на Нього, скільки більше Він дивиться на мене – у глибину мого серця. Його погляд – це доторкання мого серця. Це час, коли мені найлегше повертатися до ставлення дитини, яка не мусить всього розуміти, але, перш за все, хоче залишатися в Обіймах Матері і, разом з Нею, довірити Богові всі справи.
пропозиції запитань для ділення:
- як відкриваю для себе молитву адорації Ісуса в Євхаристії? чим вона для мене важлива?
- як піклуюся про те, щоб, протягом дня, мати час на молитву і перебування перед Ісусом - щоб з Ним розмовляти як дитина з Батьком?
- як допомагаю своїй другій половинці так організувати наші справи, щоб також вона мала час для Бога?
пропозиція:
Що ще ми могли б робити для того, щоб більше відкривати один-одного на Присутність Доброго Бога у повсякденних справах?
1. Таїнство Євхаристії а Подружжя (1)
пропозиції для медитації: Йн 6, 48-59; 1 Кор 13, 4-8; 1 П 5, 6-11
текст:
Сам Ісус Христос присутній у таїнстві Євхаристії. Він у ній жертвує Себе для спасіння людини і дає нам Себе як їжу. Саме завдяки цій безпосередній та надзвичайній Присутності - Церква як спільнота постійно живе та зростає. Так само родина, як домашня Церква, живе і зростає силою Євхаристії, яка є для неї джерелом любові та життя. Її члени черпають із Євхаристії сили необхідні для служіння ближньому та виконання Божої волі. Більше того, Христос в Євхаристії їх людській любові - надає ознаки Любові Божої. Це ті риси, про які говорить св. Павло в своєму гімні з Першого Послання до Коринтіян: Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. Любов ніколи не переминає.
Це все відбувається не автоматично або магічно, але через віру. Між вірою та Євхаристією існує чіткий взаємозв'язок. Церква навчає, що віра завжди є необхідною умовою ефективності кожного з Таїнств. Хоча вони діють своєю силою, – у випадку відсутності віри, залишаються безплідними.
У наш час подружжям часто доводиться змагатися з великими труднощами та загрозами. Те все може породжувати багато тривог, розчарувань та почуття безнадії. У подружніх відносинах неодноразово виникають важкі обставини, нерозуміння, неспроможність пробачити, знеохочення. Живучі у подружжі, які прагнуть покластися на Христа і довіритися Йому, повинні, через Таїнство Євхаристії, складати на вівтарі всі свої справи, також побоювання і хвилювання. Євхаристія приноситиме їм тоді спокій, який народжується з віри в силу Відкуплення Жертви Ісуса. Ця віра даватиме впевненість, що Він викупив нас також від страху, невпевненості та стресів, від усього, що руйнує духовне життя одружених, а також їхнє здоров'я психічне чи фізичне. (пор. РпВ)
пропозиції запитань для ділення:
- чи можу сказати про нашу сім’ю, що вона “живе і зростає силою Євхаристії”? що я роблю для цього?
- як я вчився “черпати із Євхаристії сили необхідні для служіння ближньому та виконання Божої волі”?
- що я складаю на вівтарі під час Євхаристії? наскільки – мої/наші “нерозуміння, неспроможність пробачити, знеохочення, побоювання і хвилювання”? як Божа відповідь?
пропозиція:
Розміркуйте разом, як ви могли б в найближчому періоді часу з'єднувати ваше щоденне життя з Найсвятішою Жертвою через частішу участь в Євхаристії…
аудіо-коментар: do_temy_01.mp3
| Причіплений файл | Розмір |
|---|---|
| do_temy_01.mp3 | 1.27 MБ |
