Членами Спільноти Родинного Апостольства можуть бути:
 
- жінки, що розірвали шлюбний зв’язок, але з причин, незалежних від них, і живуть самотньо;
- вдови та одинокі матері, що виховують неповнолітніх дітей.
Такі особи із любові прагнуть провадити життя у чистоті, що у випадку заміжніх жінок означає дотримання вірності таїнству шлюбу. Для усіх членів Спільноти Родинного Апостольства віддане служіння своїй родині є формою свідоцтва власним життям.
 
Пам’ятаючи слова «Ось Матір твоя» (Йн 19,27), члени спільноти прагнуть заприкладом cв.ЙоанаАпостола жити у єдності з Марією, Матір’ю Церкви, і в цій єдності бачити шанс повного з’єднання з Ісусом.
Вказана мета реалізується за допомогою перед усім убогих засобів: молитви, жертви терпіння, а також, по мірі можливості, виконанням апостольських завдань у Церкві.
 
Головним покровителем Спільноти Родинного Апостольства є Святий Йосип, голова і опікун Святої Родини. Учасниці, прагнучи повної єдності з Христом через Марію, довіряються його постійній опіці.Віруючи в усе перемагаючу протекцію свого Патрона, довіряють йому розвиток свого внутрішнього життя; усі проблеми, що пов’язані з обставинами суспільного життя, а також участь у житті і діяльності Спільноти Родинного Апостольства. У відповідь на милосердну любов Ісуса, який пригортає усіх самотніх і покинутих, члени Спільноти Родинного Апостольства зобов’язуються до:
- життя у своїй родині, там, куди покликала їх Господня Присутність,перемінюючи оточення милосердям, що випливає із глибокого поєднання з Ісусом, у єдності із Марією;
- буття вірними свідками Господа у своїй родині, трудовому колективі, даючи свідоцтво життям про те, що любов здатна перемінити усе те , що нас оточує навколо.
 
У шуканні дороги життя в дусі євангелічних рад учасниці Спільноти Родинного Апостольства намагаються віддалитися від того усього, що має своє коріння у первісному первородному гріхові: пожадливості тіла, пожадливості очей та пишноти цього життя. Таким чином на цій дорозі отримують безцінну допомогу у формуванні властивих постав дітей, що виховуються у неповній родині.
 
Приймають участь у євангелізаційному завданні Церкви у світі через жертвування молитви і терпіння в інтенції:
- родин, яким загрожує розбиття;
- своїх чоловіків, піклуючись про їх спасіння;
а також дають свідоцтво життя Євангелієм. Найважливіша апостольська праця членів спільноти – це їхня родина, їхня робота, їхнє щоденне оточення.
 
Осередки Спільноти існують у Чернівцях, Кам’янець-Подільському, Вінниці, пробують повставати у Житомирі, Жмеринці.

 

 

Ваш голос: Немає Оцінено (670 оцінювань)